“Білі мотилі, плетені ланцюги…”

Моновистава за мотивами листів та новел Василя Стефаника

Режисер - Ірина Волицька

Художник з костюмів - Дарія Зав’ялова

Виконавиця - Лідія Данильчук

Прем’єра - 1997 р.

Тривалість вистави - 1 год. 5 хв.

Вистава не має конкретного сюжету. Вона складається з галереї жіночих образів, поданих у різних іпостасіях, що разом узяті відтворюють життя Людини, яка проходить усі випробування долі. У важку хвилину Вона намагається згадати мамину пісню, повернутися до втраченого дитинства, до своїх джерел. Але повернутися можна лише до могил, над якими вітер навесні розносить білий вишневий цвіт. Це театральна рефлексія на тему любові і страждання, гріха і покути, зневіри і надії, з ритмом і ритуальними піснями Карпатського регіону.